Редакційна політика

РЕЦЕНЗУВАННЯ

Метою рецензування є підвищення якості наукових статей, що публікуються у «Часописі української історії», за допомогою оцінки поданих матеріалів висококваліфікованими експертами.

Процедура рецензування є анонімною як для рецензента, так і для авторів і здійснюється двома незалежними рецензентами (подвійне «сліпе» рецензування).
Рецензенти повинні дотримуватися вимог до етики в наукових публікаціях Комітету з етики в публікаціях (Committee on Publication Ethics) і бути об'єктивними та неупередженими.
Редакція журналу керується у своїй діяльності принципом, відповідно до якого кожний учений зобов’язаний виконувати певну частину робіт з рецензування, таким чином, здійснювати внесок у реалізацію методу аналізу, як провідного способу наукового дослідження та істотного етапу підготовки публікацій.
Якщо обраний рецензент не впевнений, що його наукова кваліфікація відповідає рівню досліджень, представлених у рукописі, він має повернути рукопис.
Рецензент завжди має об’єктивно оцінити якість рукопису, його теоретичну частину, інтерпретацію й виклад матеріалу, а також врахувати, якою мірою зміст статті відповідає усталеним науковим і мовно-стилістичним стандартам.
Рецензент має враховувати можливість конфлікту інтересів у разі, коли наданий йому рукопис близько пов’язаний з поточною або опублікованою його роботою. Якщо є сумніви, рецензент має відразу повернути рукопис без рецензії, сказавши про зіткнення інтересів.
Рецензент не має права оцінювати рукопис, з автором або співавтором якого він має особисті або професійні зв’язки, якщо такі стосунки можуть вплинути на судження про публікацію рукопису.
Рецензент має поводитися з рукописом, що підлягає рецензуванню, як з конфіденційним документом: не показувати рукопис іншим особам, не обговорювати його з іншими колегами, за винятком особливих випадків, коли рецензент потребує чиєїсь спеціальної консультації.
Рецензенти мають чітко пояснити та аргументувати авторові свої міркування щодо статті, з метою розкриття глибинної суті зауваження. Будь-яке твердження про те, що певні спостереження, висновки, аргументи тощо були вже раніше опубліковані, має супроводжуватися посиланням на відповідне джерело.
Рецензент має вказувати на будь-які випадки недостатнього чи некоректного цитування авторами робіт інших учених, що мають безпосереднє відношення до статті, яка рецензується, а також враховувати, що зауваження по недостатньому цитуванню автором рукопису власних досліджень рецензента можуть виглядати як упереджені.
Рецензент має звернути увагу редактора на будь-яку істотну схожість між даним рукописом і будь-якою опублікованою статтею або будь-яким рукописом, одночасно представленим до іншого друкованого органу.
Рецензент має своєчасно надати відгук редколегії видання.
Рецензенти не мають права використовувати чи розкривати неопубліковану інформацію, аргументи або інтерпретації, що містяться в даній статті, якщо на це немає згоди автора. Проте, коли така інформація засвідчує, що деякі з власних досліджень рецензента можуть виявитися безрезультативними, припинення оприлюднення неопублікованих матеріалів рецензентом не суперечить етичним нормам.

В своїй роботі рецензент відображає:

Чи відповідає тема запропонованої статті профілю «Часопису української історії».
Чи є тема статті актуальною та чи має теоретичну і практичну цінність.
Чи відповідає зміст статті темі, заявленій у назві.
Чи має дана стаття наукову новизну.
Чи наукова аргументація даної статті логічна і переконлива.
Конкретизація позитивів та недоліків поданої статті.
Чи оформлена стаття відповідно до вимог «Часопису української історії».

При необхідності перелік виправлень та доповнень, які необхідно внести автору до статті.

Рецензуються статті, які повністю відповідають Вимогам «Часопису української історії» до оформлення наукових статей і які не викликали зауважень та заперечень на етапі первинного контролю редакційної колегії. Рукописи, які не відповідають Вимогам до оформлення наукових статей, не допускаються до рецензування. Якщо у редакції виникли зауваження до поданої статті, такий рукопис повертається автору для доопрацювання та вдосконалення. Терміни рецензування визначаються черговістю й кількістю поданих до редакції рукописів. Терміни розгляду рецензентом статті (з дня отримання ним статті для рецензування): від одного до двох місяців.

ЕТИЧНА ПОЛІТИКА

Автор (колектив авторів) несе повну відповідальність за новизну і достовірність результатів наукового дослідження, що передбачає дотримання таких вимог:

автори повинні презентувати результати своїх досліджень зрозуміло, чітко, не фальсифікуючи реальні дані;
автори повинні чітко вказувати методи досліджень, уникаючи двозначності, з метою перевірки та підтвердження отриманих результатів;
автори повинні дотримуватися встановлених вимог до публікацій: дослідження має бути оригінальним, не опублікованим в інших наукових виданнях, без будь-яких форм плагіату;
автори несуть колективну відповідальність за здану та опубліковану роботу;
вказувати осіб, які не брали участь в дослідженні заборонено та неетично;
автор має повідомити редакцію, якщо виявить суттєві помилки або неточності в своїй статті;
матеріали, спрямовані на розпалювання релігійної, міжрасової, міжнаціональної ворожнечі, неприйнятні;
нетерпимість у будь-яких формах є неприпустимою.