Політика журналу «Часопис української історії» щодо використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) базується на заявах COPE, WAME, JAMA Network, рекомендаціях ICMJE, вимогах Європейського закону про штучний інтелект, Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні.
1. Автори:
- зобов'язані вказувати в супровідному листі своєї статті, які інструменти штучного інтелекту були використані під час підготовки рукопису, створення зображень чи графічних елементів статті, під час збору й аналізу даних тощо. Вказати, який інструмент ШІ було використано;
- не можуть інструменти ШІ вказувати як автора статті: вони не можуть нести відповідальність за подану роботу, стверджувати про наявність або відсутність конфлікту інтересів, керувати авторськими та ліцензійними угодами;
- якщо ілюстративний матеріал створений за допомогою ШІ, повинні вказати назву інструменту та використані промпти (запити). Застосування ШІ-контенту не повинно порушувати права третіх осіб (наприклад стилістику художників, якщо це не є об'єктом критичного аналізу);
- несуть відповідальність за точність представленого матеріалу, при підготовці якого було використано чат-боти ChatGPT тощо, а також за визнання всіх джерел у своїй статті;
- повинні дотримуватися принципів академічної доброчесності. Усі рукописи проходять перевірку на плагіат, зокрема й на використання ШІ.
2. Рецензенти:
- в оцінці статті мають виражати власну експертну оцінку, а не спиратися на висновки ШІ;
- не повинні завантажувати повні тексти рукописів у загальнодоступні або незахищені інструменти ШІ, щоб не порушити конфіденційність процесу рецензування.
3. Редакційна колегія:
- усі рукописи, подані до журналу, перевіряє на плагіат, зокрема й на наявність контенту, згенерованого ШІ;
- приймає рішення щодо прийняття чи відхилення рукопису насамперед з огляду на наукову цінність, оригінальність та якість дослідження, а не використання ШІ під час його підготовки.